Натюрморт

  Ось і настав останній літній місяць. Не знаю як у вас, а  для мене літо, починаючи ще з дитинства, проходить так швидко! Та не біда, бо за літом приходить осінь, а цю пору року я дуже люблю. Хоча не завжди так було, в дитинстві прихід осені свідчив про закінчення довгожданніх канікул, які чомусь завжди пролітали вмиг ока, тому було трохи сумно і через це не вдавалося повною мірою насолодитися красою цієї чарівної пори року. Та з роками усе змінилося, тепер осінь для мене не є передвісником чогось сумного, адже пора канікул для мене давно пройшла :-).  Навпаки, чекаю я її з передчуттям чогось приємного. Осінь найбільш барвиста пора року. Теплі , яскраві тони, в які вона розмальовує все навкруги надзвичайно милують око. І цю, нажаль, скороминучу красу дуже хочется закарбувати в пам'яті якнайдовше. І кожен робить це по своєму, художник - мазками акварельних чи олійних фарб, фотограф - застиглими моментами клацаючих фотооб'єктивів, а ми, вишивальщиці - кольоровими нитками на полотні, бо вишивати осінь так приємно.
 Цього року мені дуже захотілося, щоби хоча б клаптик осені був зажди поряд зі мною. І ось такий по справжньому осінній натюрморт, дуже вдало передає щедрість та багатство осені.